Освітня програма Олександрівського ЗЗСО І-ІІ ступенів на 2022-2023 навчальний рік

РОЗДІЛ 1.ПРИЗНАЧЕННЯ ЗАКЛАДУ ОСВІТИ ТА ЗАСОБИ ЙОГО РЕАЛІЗАЦІЇ

Освітня програма Олександрівського закладу загальної середньої освіти І-ІІ ступенів Семенівської міської ради Чернігівської є наскрізною, оскільки охоплює освіту на І (початкова освіта), ІІ (базова середня освіта) ступенях навчання.

Програма розроблена на виконання Законів України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», Постанов Кабінету Міністрів України від 20.04.2011 №462 та від21.02.2018 №87 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти», від 24.07.2019 №688 «Про внесення змін до Державного стандарту початкової загальної освіти», від23.11.2011 №1392 «Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти», від 30 вересня 2020 р. №898 «Про деякі питання державних стандартів повної загальної середньої освіти» та на підставі типових освітніх програм, затверджених наказами МОіН України, від 08.10.2019 №№1272, 1273, від 19.02.2021 №235, від 20.04.2018 №405 «Про затвердження типових освітніх програм закладів загальної середньої освіти».

Освітня програма передбачає досягнення здобувачами освіти результатів навчання (компетентностей), визначених відповідним Державним стандартом загальної середньої освіти.

Освітня програма містить:

- вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за програмою;

- перелік, тривалість і взаємозв’язок освітніх галузей, предметів, логічна послідовність їх вивчення;

- загальний обсяг навчального навантаження на відповідному рівні загальної середньої освіти, його розподіл між галузями знань та навчальними предметами за роками навчання;

- опис очікуваних результатів навчання та компетентностей учнів;

- форми організації освітнього процесу, в тому числі в інклюзивних класах та за індивідуальною формою навчання;

- опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти.

Освітня програма схвалюється педагогічною радою закладу та затверджується директором, оприлюднюється на вебсайті закладу.

На основі освітньої програми школа складає та затверджує навчальний план на наступний навчальний рік, що конкретизує організацію освітнього процесу.

Навчальний план Олександрівського закладу загальної середньої освіти І-ІІ ступенів охоплює інваріантну складову, сформовану на державному рівні, та варіативну складову, де передбачені години на вивчення окремих предметів інваріантної складової, та індивідуальних занять.

Повноцінність загальної середньої освіти забезпечується реалізацією як інваріантної, так і варіативної частин навчального плану. З метою виконання Державного стандарту освіти забезпечено викладання предметів інваріантної складової, що визначені Типовими навчальними планами для кожного класу, в повному обсязі.

Навчальний план зорієнтований на роботу закладу за 5-денним навчальними тижнем.

Гранична наповнюваність класів встановлюється відповідно до Закону України "Про загальну середню освіту".

Загальний обсяг навчального навантаження

Кількість класів:

2–4 кл. – 2; 5–9 кл. – 2.

Орієнтовна кількість учнів:

2–4 кл. – 11; 5–9 кл. – 17.

Гранична наповнюваність класів встановлюється відповідно до Закону України «Про загальну середню освіту» (ст. 12).

Середня наповнюваність класів складає:

2–4 кл. – 5; 5–9 кл. – 6.

Всього класів – 4, учнів – 28.

Індивідуальне навчання – 5 клас -1 учень, 9 клас – 3 учні (4 учні педагогічний патронаж)

Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 1–4-х класів складає 3395 годин/навчальний рік: для учнів 2-х класів – 840 годин/навчальний рік, 3-х класів – 875 годин/навчальний рік, 4-х класів – 840 годин/навчальний рік.

Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 5–9-х класів складає 5395 годин/навчальний рік: для 5-х класів – 980 годин/навчальний рік, 6-х класів – 1067,5 годин/навчальний рік, 8-х класів – 1037,5 годин/навчальний рік, 9-х класів – 1190 годин/навчальний рік.

Навчальні плани складені відповідно до Типових навчальних планів:

- для 1-2-х класів – за Типовими освітніми програмами для 1-2 класів закладів загальної середньої освіти, затвердженими наказом МОіН України від 08.10.2019 р. № 1272 (Савченко О. Я. ) Наказ Міністерства освіти і науки України від 12.08.2022 № 743-22;

- для 3-4-х класів – за Типовими освітніми програмами для 3-4 класів закладів загальної середньої освіти, затвердженими наказом МОіН України від 08.10.2019 р. № 1273 (Савченко О. Я.) Наказ Міністерства освіти і науки України від 12.08.2022 № 743-22;

- для 5-х класів – за Типовою освітньою програмою, затвердженою наказом МОіН України від 19.02. 2021 р. № 235, таблиця 1;

- для 6-9-х класів – за Типовою освітньою програмою, затвердженою наказом МОіН України від 20.04.2018 № 405, таблиця 1;

Години варіативної складової передбачено на : не передбачено.

Мова навчання українська

Режим роботи

1.1. П’ятиденна тривалість навчального тижня;

1.2. Однозмінний режим роботи — із 8:30 до 17:00;

1.3. Протиепідемічний режим в умовах адаптивного карантину.

1.4. Дистанційне навчання у випадку воєнного стану, надзвичайної ситуації, локдауну чи гострої епідемічної ситуації відповідно Положення про дистанційне навчання.

Структура навчального року орієнтовна

1.3. Семестрова систему організації навчальних занять:

І семестр –01.09.20221 року по 23.12.2022 року;

ІІ семестр –09.01.2023 року по 31.05.2023 року.

Тривалість канікул:

Осінні канікули –24.10.2022 -30.10.2022 року – 7 днів;

Зимові канікули –24.12.2022 – 08.01.20232 року – 16 днів;

Весняні канікули –20.03.2023 – 26.03.2023у – 7 днів.

Щодо тривалості уроків, то вона визначена в ст.16 Закону України «Про загальну середню освіту», п.43 Положення про загальноосвітній навчальний заклад, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2010 р. № 778 «Про затвердження Положення про загальноосвітній навчальний заклад», п.4.9 Державних санітарних правил і норм влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу ДСанПіН (затверджені Постановою Головного державного санітарного лікаря України 14.08.2001 № 63, погоджені листом Міністерства освіти і науки України 05.06.2001 № 1/12-1459).\

Відповідно до зазначених документів тривалість уроків у загальноосвітніх навчальних закладах становить:

у перших класах – 35 хвилин,

у других – четвертих класах – 40 хвилин,

у п'ятих – дев’ятих класах – 45 хвилин.

Тривалість перерв унормована п.46 Положення про загальноосвітній навчальний заклад (постанова № 778), яким передбачено наступне: тривалість перерв між уроками встановлюється з урахуванням потреби в організації активного відпочинку і харчування учнів,але не менш як 10 хвилин, великої перерви (після другого або третього уроку) – 20 хвилин.

Відповідно до п. 9.7 ДСанПіН тривалість перерв між уроками для учнів першого класу повинна бутине меншою, ніж 15 хвилин, для всіхінших класів – 10 хвилин;великої перерви (після 2-го уроку) – 30 хв. Замість однієї великої перерви можна після 2-го і 3-го уроків влаштовувати 20-хвилинні перерви.

Розклад дзвінків для 2-4 класів

Розклад дзвінків для 5-9 класів

Мережа класів

Призначення закладу освіти:

- надання якісної повної загальної освіти дітям шкільного віку мікрорайону закладу, забезпеченні їх всебічного розвитку;

- виховання і самореалізація особистості яка здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя;

- готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності.

Досягнення призначення забезпечується шляхом формування ключових компетентностей, необхідних кожній сучасній людині для успішної життєдіяльності.

Основним засобом реалізації призначення закладу освіти є здійснення освітньої діяльності відповідно до навчальних програм двох ступенів освіти. Ступенева система освіти реалізується на підставі відповідних освітніх програм початкової (4 роки), основної (5), засвоєння учнями змісту загальноосвітніх програм на рівні Державних стандартів.

Заклад здатний забезпечити додаткові засоби реалізації свого призначення, а саме

- уведення в навчальний план предметів і курсів, що сприяють загальнокультурному розвитку особистості та формують гуманістичний світогляд;

- надання учням можливості спробувати себе в різних видах діяльності (інтелектуальної, трудової, художньо-естетичної тощо);

- організація навчальної діяльності, інтеграція навчальної та пізнавальної діяльності.

ОСВІТНЯ ПРОГРАМА

Олександрівського ЗЗСО І-ІІ ступенів

Семенівської міської ради

Чернігівської області

І СТУПЕНЯ

НА 2022 2023 Н.Р.

Зміст

1. Призначення закладу та засіб його реалізації.

2. Пояснювальна записка

3. Вимоги до осіб, які розпочинатимуть здобуття початкової освіти

4. Загальний обсяг навчального навантаження

5. Опис очікуваних результатів навчання за освітньою програмою

6. Перелік типових навчальних програм

7. Форми організації освітнього процесу

8. Опис інструментарію оцінювання результатів навчання здобувачів освіти

9. Додаток (Навчальний план для 1-4 класів)

РОЗДІЛ ІІ.ОСВІТНЯ ПРОГРАМА І СТУПЕНЯ

1.Пояснювальна записка

Метою початкової освіти є всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей та розвиток самостійності, творчості, допитливості, що забезпечують її готовність до життя в демократичному й інформаційному суспільстві, продовження навчання в основній школі.

Освітня програма початкової освіти Олександрівського ЗЗСО І-ІІ ст. передбачає досягнення учнями результатів навчання (компетентностей), визначених Державним стандартом.

Освітня програма для початкових класів схвалена педагогічною радою закладу (протокол від 26.08.2022р № 1) та затверджена директором (наказ від 29.08.2022р.№73 ).

Освітня програма для початкових класів для 1-2 класів складена на основі Державного стандарту початкової освіти (2018),Типових освітніх програм (наказ МОН від 08.10.2019 № 1272); для 3-4 класів Державного стандарту початкової освіти (2018),Типових освітніх програм (наказ МОН від 08.10.2019 № 1273)

Освітня програма початкової освітирозкриває підходи до планування й організації закладом початкової освіти єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом початкової освіти.

Початкова освіта передбачає поділ на 2 цикли: 1-2 класи і 3-4 класи, що враховують вікові особливості розвитку і потреб дітей і дають можливість забезпечити подолання розбіжностей у їхніх досягненнях, зумовлених готовністю до здобуття освіти.

2.Вимоги до осіб, які розпочинатимуть здобуття початкової освіти

Початкову освіту в першому класі здобуватимуть діти, яким на 1 вересня поточного навчального року виповнилося шість років. Початкову освіту в 2-4 класах здобуватимуть всі діти згідно віку (відповідно до Закону України «Про освіту»). До здобуття другого (основного) циклу початкової школи (3-4 класи) допускаються переважно учні, які здобували початкову освіту на першому (адаптаційно-ігровому) циклі у 1–2-х класах. Зберігаючи наступність, початкова школа забезпечує подальше становлення особистості дитини, її фізичний, інтелектуальний, соціальний розвиток; формує здатність до творчого самовираження, критичного мислення, виховує ціннісне ставлення до держави, рідного краю, української культури, пошанування своєї гідності та інших людей, збереження здоров’я.

3.Загальний обсяг навчального навантаження

На основі освітньої програми……………………складено навчальний план, що конкретизує організацію освітнього процесу, загальний обсяг навчального навантаження та тривалість освітніх галузей і предметів, детальний розподіл навчального навантаження на тиждень. Навчальний план дає цілісне уявлення про зміст і структуру першого рівня освіти, встановлює погодинне співвідношення між окремими предметами за роками навчання, визначає гранично допустиме тижневе навантаження учнів. Навчальний план початкової школи передбачає реалізацію освітніх галузей Базового навчального плану Державного стандарту через окремі предмети (Додаток 1 НУШ, затверджений Колегією Міністерства освіти і науки 22 лютого 2018 р.(Додається)

Формування навичок здорового способу життя та безпечної поведінки здійснюватиметься не лише в рамках предметів «Фізична культура» та «Основи здоров'я», а інтегруватиметься у змісті всіх предметів інваріантної та варіативної складових навчальних планів.

Навчальний план зорієнтований на роботу початкової школи за 5-денним навчальними тижнем.

4.Опис очікуваних результатів навчання за освітньою програмою

Перелікосвітніхгалузей за змістовимилініями

Освітню програму 1-4 класів укладено за такими освітніми галузями: мовно-літературна (рідномовна і іншомовна),

- математична,

- природнича,

- технологічна,

- інформативна,

- соціальна і здоров’язбережувальна,

- громадянська та історична, мистецька, фізкультурна.

Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті початкової освіти, вчителі 1-4 класів будуть реалізувати завдання у рамках кожної галузі. Змістові лінії кожної освітньої галузі в межах І циклу реалізовуватимуться паралельно та розкриватимуться через «Пропонований зміст», який окреслює навчальний матеріал, на підставі якого будуть формуватися очікувані результати навчання та відповідні обов’язкові результати навчання.

Зміст освітньої програми має потенціал для формування у здобувачів таких ключових компетентностей:

- вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;

- здатність спілкуватися рідною та іноземними мовами, що передбачає активне використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;

- математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;

- компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;

- інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади;

- екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства;

- інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;

- навчання впродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;

- громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя;

- культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості;

- підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних 6 цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень.

Спільними для всіх ключових компетентностей є такі вміння: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, творчість, ініціативність, здатність логічно обґрунтовувати позицію, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв'язувати проблеми, співпрацювати з іншими особами.

5. Перелік навчальних програм для 1-4-х класів (НУШ)

6.Форми організації освітнього процесу

Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку:

- формування компетентностей;

- розвитку компетентностей;

- перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей;

- корекції основних компетентностей;

- комбінований урок.

Важливою складовою формування соціальної і громадянської компетентностей в учнів є ранкові зустрічі, які згідно з рекомендаціями Міністерства освіти і науки України проводяться на початку кожного навчального дня впродовж 15–20 хвилин. Час на проведення ранкових зустрічей не облікується в класних журналах, частково компенсує різницю в тривалості навчальних занять (лист Міністерства освіти і науки України No1/9-190 від 2.04.2018 року).

Для досягнення очікуваних результатів навчання використовуватимуться інтерактивні форми і методи навчання – дослідницькі, інформаційні, мистецькі проєкти, сюжетно-рольові ігри, інсценізації, моделювання, ситуаційні вправи, віртуальні екскурсії, екскурсії, дитяче волонтерство тощо. Екскурсії в першу чергу покликані показати учням практичне застосування знань, отриманих при вивченні змісту окремих предметів (можливо поєднувати зі збором учнями по ходу екскурсії матеріалу для виконання визначених завдань).

Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.

Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

В початковій школі освітній процес може організовуватись дистанційно (навчання з використанням дистанційних технологій). Використовуватиметься онлайн платформа для дистанційного навчання – Google Classroom. Здійснення взаємодії вчителів та учнів у форматі відеозв’язку ZOOM, VIBER.

7. Опис інструментарію оцінювання результатів навчання здобувачів освіти

Вимоги до обов’язкових результатів навчання учнів молодшого шкільного віку визначені Державним стандартом початкової освіти. Установлення ступеня досягнення учнями 1‒2-х класів, обов’язкових результатів навчання 3-4 класів здійснюється відповідно до наказів Міністерства освіти і науки України від 13.07.2021 р., №813 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання учнів 1-4 класів закладів загально середньої освіти».

Оцінювання результатів навчання та особистих досягнень учнів 1‒2-х класів має формувальний характер, здійснюється вербально та передбачає активне залучення здобувачів освіти до самоконтролю й самооцінювання. Воно має на меті:

− супроводжувати навчальний поступ учнів;

− вибудовувати індивідуальну траєкторію розвитку учнів;

− діагностувати досягнення на кожному з етапів навчання;

− вчасно виявляти проблеми й запобігати їх нашаруванню;

− аналізувати хід реалізації освітньої програми й ухвалювати рішення щодо корегування програми і методів навчання відповідно до індивідуальних потреб учнів;

− підтримувати бажання навчатися та прагнути максимально можливих − результатів;

− запобігати побоюванням помилитися;

− плекати впевненість у власних можливостях і здібностях;

− виховувати ціннісні якості особистості.

У 1-му класі передбачено формувальне і підсумкове оцінювання. Останнє здійснюється лише в кінці навчального року та має на меті визначення освітніх завдань для реалізації індивідуального підходу до дитини в процесі подальшого навчання. Облік результатів підсумкового оцінювання фіксується вчителем у свідоцтві досягнень. Навчальні досягнення учнів 2-4-х класів підлягають формувальному та підсумковому (тематичному і завершальному) оцінюванню. Тривалість виконання діагностичної роботи не має перевищувати 35 хвилин (5 хвилин — інструктаж, 30 хвилин — виконання роботи). Діагностувальні роботи, що проводяться з мовно-літературної, математичної та природничої освітніх галузей, учні виконують у зошитах для діагностичних робіт або на окремих аркушах тощо. Результатом оцінювання діагностувальної роботи є оцінне судження («має значні успіхи» / «демонструє помітний прогрес» / «досягає результату за допомогою вчителя» / «потребує уваги й допомоги»).

Оцінні судження не фіксуються в Класному журналі, але можуть зберігатися в учнівському портфоліо.

В 3-4 класах відповідно рішення педагогічної ради від 01.09.2022 року № 2 здійснюватиметься вербальне оцінювання. Формулювання оцінювальних суджень, визначення рівня результату навчання здійснюватиметься на основі Орієнтовної рамки оцінювання результатів навчання здобувачів початкової освіти, яка дозволяє забезпечити об’єктивність і точність результату оцінювання (Додаток 1 до Методичних рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання учнів 1-4 класів закладів загальносередньої освіти, наказ Міністерства освіти і науки України від 13.07.2021 р., №813)

Здобувачі освіти по завершенню навчального року отримують Свідоцтво досягнень 1-2 класу, Свідоцтво досягнень 3-4 класу (Додатки 2,3 до Методичних рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання учнів 1-4 класів закладів загальної середньої освіти, наказ Міністерства освіти і науки України від 13.07.2021 р., №813)

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ УЧНІВ

ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ

Метою Критеріїв оцінювання результатів навчання учнів початкови хкласів Нової української школи є визначення основних підходів та орієнтовних вимог до оцінювання результатів навчання учнів, які навчаються за Державним стандартом початкової освіти, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 87 (зі змінами).

Важливим компонентом освітнього процесу в початкових класах є оцінювальна діяльність, що здійснюється на засадах компетентнісного, діяльнісного, суб'єктно-об'єктного підходів та передбачає партнерську взаємодію вчителя, учнів та їхніх батьків або інших законних представників (далі - батьки). Основними функціями оцінювання є

· мотиваційна,

· діагностична,

· коригувальна,

· прогностична,

· розвивальна,

· навчальна,

· виховна,

· управлінська.

Формувальне оцінювання, метою якого є відстеження особистісного розвитку учнів, процесу опанування ними навчального досвіду як основи компетентності, забезпечення індивідуальної траєкторії розвитку особистості, є невід'ємним складником освітнього процесу та здійснюється постійно.

Формувальне оцінювання передбачає організацію учителем діяльності учнів щодо усвідомлення ними цілей та очікуваних результатів навчання, способів їх досягнення та визначення подальших навчальних дій щодо покращення досягнень за результатами зворотного зв'язку.

Застосування формувального оцінювання уможливлює розв'язання таких освітніх завдань:

• підтримання бажання вчитися та прагнути максимально можливих результатів;

• сприяння оптимальному темпу здобуття освіти учнів;

• формування в учнів упевненості у собі, усвідомлення своїх сильних сторін;

• формування в учнів рефлексивного ставлення до власних помилок і розумінняїх як

невід'ємних етапів на шляху досягнення успіху;

• забезпечення постійного зворотного зв'язку щодо сприйняття та розуміння учнями навчального матеріалу;

• здійснення діагностування особистісного розвитку та навчальних досягнень учнів на кожному з етапів навчання.

Об'єктами формувального оцінювання є процес навчання учнів, а також результат навчальної діяльності на певному етапі навчання.

Провідна роль у формувальному та підсумковому оцінюванні належить критеріям, за якими воно здійснюється. Критерії оцінювання визначаються вчителем (із поступовим залученням до цього процесу учнів) відповідно до кожного виду роботи та виду діяльності учнів. Орієнтирами для визначення критеріїв формувального оцінювання є вимоги до обов'язкових результатів навчання та компетентностей учнів початкової школи, визначені Державним стандартом початкової освіти до відповідного циклу навчання, і очікувані результати, зазначені в освітній програмі закладу загальної середньої освіти.

Під час здійснення формувального оцінювання важливо не протиставляти дітей один одному. Стимулом розвиткумає бути співвідношення роботи (відповіді, дії тощо) з тим, як дитина працювала раніше. Доцільно акцентувати увагу лише на позитивній динаміці досягнень учнів, враховувати, що оцінюється не учень, а його робота. Про складнощі у навчанні необхідно говорити з учнем індивідуально, аби не створювати ситуацію колективної зневаги до дитини та передумови булінгу. Індивідуальні особливості дитини можуть впливати на її темп здобуття освіти, внаслідок чого вона може досягати визначених для певного етапу навчання очікуваних результатів раніше або пізніше, тому календарно-тематичне планування освітнього процессу має бути гнучким і динамічним, зорієнтованим на сприяння поступу учнів за індивідуальною траєкторією навчання та розвитку.

Формувальне оцінювання здійснюється шляхом:

• педагогічного спостереження учителя за навчальною та іншими видами діяльності учнів;

• аналізу учнівських портфоліо, попередніх навчальних досягнень учнів, результатів їхніх діагностичних робіт;

• самооцінювання та взаємооцінювання результатів діяльності учнів;

• оцінювання особистісного розвитку та соціалізації учнів їхніми батьками;

• застосування прийомів отримання зворотного зв'язку щодо сприйняття та розуміння учнями навчального матеріалу («Світлофор», «Мікрофон», «Вихідний квиток» тощо).

Оцінювання навчальних досягнень учнів 1-2класу

Оцінювання результатів навчання та особистих досягнень учнів у першому і другому класі має формувальний характер, здійснюється вербально, на суб’єкт-суб’єктних засадах, що передбачає активне залучення учнів до самоконтролю і самооцінювання.

Здійснення формувального оцінювання орієнтує вчителя на спостереження за навчальним поступом кожного учня. Воно розпочинається з перших днів навчання у школі і триває постійно.

Орієнтирами для здійснення формувального оцінювання є вимоги до обов’язкових результатів навчання та компетентностей учнів початкової школи, визначені Державним стандартом початкової освітидо першого циклу навчання (1-2 класи), і очікувані результати, зазначені в освітній програмі. При цьому особливості дитини можуть впливати на темп навчання, внаслідок чого вона може досягати вказаних результатів раніше або пізніше від завершення зазначеного циклу чирівня.

Завершальне (підсумкове) оцінювання результатів навчання у першомуі другому класі має місце лише в кінці навчального року і проводиться з метою визначення освітніх завдань для реалізації індивідуального підходу до дитини в процесі подальшого навчання. Форми і види перевірок для проведення завершального оцінювання учитель обирає самостійно з урахуванням особливостей учнів класу.Формувальному оцінюванню підлягає процесс навчання учня, зорієнтований на досягнення визначеного очікуваного результату.

Метою такого оцінювання є:

-формування у дитини впевненості в собі, в своїх можливостях;

-відзначення будь-якогоуспіху;

-акцентуванняуваги на сильних сторонах, а не на помилках;

-діагностування досягнення на кожному з етапі внавчання;

-адаптування освітнього процесу до здатностей дитини;

-виявлення проблем і вчасне запобігання їх нашаруванню;

-стимулювання бажання вчитися та прагнути максимально можливих результатів;

-запобігання побоюванням помилитися.

Формувальне оцінювання має мотивувати і надихати дитину на навчальну діяльність, вияв власних здобутків та сприяти формуванню навичокзастосування знань і умінь при виконанні практико орієнтованих завдань.Невід’ємним складником оцінювальної діяльності є вироблення в учнів здатності самостійно оцінювати власний прогрес. Для організації самоконтролю можна використовувати різноманітні листки самооцінювання, оформлені у цікавий для дітейспосіб. Здійснення зворотного зв’язку з учнями в процесі оцінювання кожної виконаної роботи має орієнтувати їх на успіх, підтримувати й надихати на саморозвиток і вдосконалення. Таким чином виявляється формувальний характер контролю та оцінювання особистісного розвитку учнів та хід набуття ними навчального досвіду і компетентностей.

Алгоритм діяльності вчителя під час організації формувального оцінювання.

1. Формулювання об’єктивних і зрозумілих для учнів навчальних цілей. Вчитель спільно з учнями розробляє й обговорює цілі уроку (заняття). Ціль має бути вимірною, щоб через оцінювання з’ясувати, на якому рівні вона досягнута.

2. Ознайомлення учнів із критеріями оцінювання. Обговорення з учнями критеріїв оцінювання робить процес оцінювання прозорим і зрозумілим для всіх суб’єктів освітнього процесу, та сприяє позитивному ставленню до самого процесу. Критерії оцінювання для поточного оцінювання мають описувати те, що заявлено в навчальних цілях. Учнів слід ознайомити із ними до початку виконання завдання. Чим конкретніше сформульовані критерії оцінювання, тим зрозумілішою для учнів є діяльність що до успішного виконання завдання.

3. Забезпечення активної участі учнів у процесі оцінювання. Створення ефективного зворотного зв’язку, який має бути зрозумілим і чітким, доброзичливим та своєчасним. У процес і оцінювання важливо не протиставляти дітей одне одному. Стимулюючим має бути порівняння дроботи (відповіді, дії тощо) з тим, як працювала дитина раніше. Доцільно акцентувати увагу лише на позитивній динаміці досягнень дитини. Складнощі у навчанні необхідно обговорювати з учнем індивідуально, аби не створювати ситуацію колективної зневаги до дитини. Водночас доцільно залучати дітей до взаємооцінювання, при цьому формувати уміння коректно висловлювати думку про результат роботи однокласника, давати поради щодо його покращення. Це активізує навчання, сприяє розвитку критичного мислення, формуванню адекватного ставлення до зауважень, рекомендацій, зміцнюєтовариськість та відчуття значимості кожного в колективі.

4. Забезпечення можливості й уміння учнів аналізувати власну діяльність (рефлексія).У процесі навчання першокласників важливе значення має становлення елементів рефлексії, спрямованих на спостереження своїх дій та дій однокласників, осмислення своїх суджень, дій, учинків з огляду на їх відповідність меті діяльності, оскільки початкові навички рефлексії як особистісного новоутворення у повному обсязі мають сформуватися тільки наприкінці молодшого шкільного віку.Слід зазначити, що здатність до персональної рефлексії у дітей 6-7 років є достатньо обмеженою, але можливості для її розвитку актуалізуються під час роботи в групі. Умовою розвитку рефлексії в цьому віці є включення дитини у взаємодію з наступним (ретроспективним) відтворенням фактичних актів дій та комунікацій в контексті особистісного та спільного значення. Таким чином закладаютьсяо снови для самоспостереження і спостереження, які виводяться на рефлексивний рівень у майбутньому. Спонукають до рефлексії запитання: «Що нового дізнався на уроці?», «Що привернуло твою увагу?», «Що нового у спілкуванні?», «Що тебе найбільше схвилювало (що нового в емоціях)?».

5. Корегування спільно з учнями підходів до навчання з урахуванням результатів оцінювання. Формувальне оцінювання дає можливість вчителю, відстежуючи рух дитини до навчальних цілей, здійснити корегування освітнього процесу на ранніх етапах, а учневі – усвідомити відповідальність за своє навчання.

Оцінка діяльності учнів має бути позитивною. У випадку невдача бо непосильності певної роботи для конкретного учня доцільно запропонувати йому легше завдання, аби оцінити й підтримати зусилля. Інші компоненти формувального оцінювання такі як: конкретний аналіз допущених учнем помилок і труднощів, що постали перед ним, та конкретні вказівки про те, як покращити досягнутий результат, не є предметом розгляду у першому класі, але стають актуальними на подальших навчальних етапах початковій школі. Формувальне оцінювання можна забезпечити використанням портфоліо, основна суть якого полягає в тому, щоб показати все, на що здібні учні. Через твердження «Я знаю», «Я вмію» акцентуються навчальні досягнення учнів, розвивається здатність до самооцінювання, поступово збільшується відповідальність за власне навчання. Кожен учень має власний стиль і темп навчання. Тому важливо усвідомлювати, що оцінювання учня вчителем не повинно стати причиною заниженої самооцінки молодшого школяра, що неминуче позначається на його навчальній мотивації й успішності.

Облік результатів завершального (підсумкового) оцінювання, що здійснюється з урахуванням динаміки зростання рівня навчальних досягнень учня/учениці, фіксується учителем/учителькою у свідоцтві досягнень.

Свідоцтво досягнень – це документ для батьків дитини або осіб, які їх замінюють, що дає розгорнуте уявлення про навчальний поступ дитини в школі під час навчального року. Воно складається з 2 частин:

Перша частина — характеристика особистих досягнень учнів, з метою фіксування навчального поступу, у якому оцінюється активність дитини, самостійна робота на уроці, співпраця з іншими учнями тощо.

Друга частина складається з оцінювання предметних компетентностей. Заповнюється тільки у травні.

Батькам або особам, які їх замінюють, видають оригінал, завірена копія залишається в закладі освіти і зберігається в особовій справі. За бажанням, батьки можуть залишити свій коментар у свідоцтві, тобто написати свої побажання на копії, що зберігається в школі. Вчитель, за бажанням, може додавати особисті або навчальні характеристики на свій розсуд.

МАТЕМАТИКА

3-4 класи

Оцінювання об'єктивних результатів навчання учнів 3-4 класів з математики здійснюється у процесі розв’язання навчальних завдань на виявлення стану сформованості навичок читання, запису і порівняння чисел, обчислювальних навичок, навичок читання і запису математичних виразів/ рівностей/нерівностей, розв'язування рівнянь, уміння розв'язувати задачі, розпізнавання й побудову геометричних фігур, оперування величинами.

Залежно від дидактичної мети та з урахуванням етапу опанування програмовим матеріалом у цілому й етапу опанування очікуваним результатом навчання оцінювання може здійснюватись під час різних видів навчально-пізнавальної діяльності , яка може бути усною та письмовою.

Критерії оцінювання усних відповідей учня/учениці

Критерії оцінювання письмових робіт учня/учениці

Під час перевірки письмових робіт розрізняють грубі й негрубі помилки. Дві негрубі помилки прирівнюються до однієї грубої.

До грубих помилок належать:

неправильне обчислення у завданні, мета якого – перевірка обчислювальних умінь і навичок

неправильне розв'язання задачі (пропуск дії, неправильний добір дії, зайва дія)

незнання або неправильне застосування властивостей, правил, алгоритмів, залежностей

невідповідність виконаних вимірювань та геометричних побудов умові завдання.

Негрубими помилками є:

неправильно виконане обчислення у випадку, коли метою завдання не передбачена перевірка обчислювальних умінь і навичок;

відсутність пояснювального тексту, відповіді завдання, назви величин або невідповідність їх виконаним діям та отриманим результатам

не доведене до логічного кінця робота з перетворення іменованих чисел з одних одиниць вимірювання в інші;

неправильне за стилістикою формулювання запитання чи відповіді задачі

неправильне списування даних завдання за умови правильного його виконання

помилки у записах математичних термінів, символів, позначеннях геометричних фігур.

Під час виконання письмових робіт учень/учениця повинні дотримуватись культури записів виконаних завдань. Якщо учень (учениця) самостійно знаходить і охайно виправляє допущену помилку, то це не вважається недоліком роботи.

За результатами опануванння певної програмової теми/частини теми/кількох тем протягом навчального року проводяться тематичні діагностувальні роботи.

Тематична діагностувальна робота може містити систему навчальних завдань, що передбачають різні рівні реалізації навчальної діяльності (розпізнавання об'єкта вивчення, репродуктивний, продуктивний, продуктивно-творчий). Тематичні діагностувальні роботи можуть бути комбінованими, у тому числі з тестових завдань закритого й відкритого типів. Також діагностувальні роботи можуть передбачати перевірку одного із результатів навчання. Результатами оцінювання тематичних діагностувальних робіт є рівнева оцінка кожного з результатів навчання. За результатами виконання навчальних завдань можна одержати об'єктивну інформацію про досягнення очікуваних результатів опанування програмовим матеріалом.

Оцінювання тематичної діагностувальної роботи з математики

Підсумкове оцінювання за рік з предметів вивчення таких освітніх галузей, як «Технологічна», «Інформатична», «Мистецька» і «Фізкультурна» здійснюється шляхом узагальнення даних, отриманих під час формувального оцінювання з урахуванням динаміки формування результату навчання.

ВЕРБАЛЬНЕ Й РІВНЕВЕ ОЦІНЮВАННЯ

Функції оцінювання (перші дві – пріоритетні): формувальна, діагностувальна, мотиваційно-стимулювальна, розвивальна, орієнтувальна, коригувальна, прогностична, констатувальна, виховна.

Два різновиди результатів навчання:

· об’єктивні –знання про предмети і явища навколишнього світу, взаємозв’язки й відношення між ними, уміння та навички оперувати знаннями, уміння застосовувати набутий досвід навчальних дій, досвід творчої діяльності, що відображено в обов’язкових / очікуваних результатах навчання, визначених в освітній програмі;

· особистісні надбання –активність, ініціативність; старанність, наполегливість; комунікабельність, здатність співпрацювати; самостійність, відповідальність; ціннісні ставлення.

Також пропонуємо залучати учнів / учениць до самооцінювання, взаємооцінювання й ухвалення рішень щодо подальшої навчальної діяльності.

Замість оцінки в балах пропонуємо використовувати вербальну оцінку окремих результатів навчання, яка містить оцінювальне судження про досягнення

· оцінювальне судження – цевербальна оцінка;

Коли яку оцінку використовувати:

· У 1–4 класах особистісні надбанняпотрібно оцінювати вербальною оцінкою;

· У 1–2 класах об’єктивні результати –вербальною оцінкою;

· У 2–4 класах об’єктивні результати –або вербальною оцінкою за вибором школи на підставі рішення педради.

Вербальну оцінки можна виражатияк усно, так і письмово.

У методрекомендаціях наголошують, щооцінка – конфіденційнай доступна лише для учня / учениці та його / її батьків (або осіб, які їх замінюють).

Інформувати батьків можна під час індивідуальних зустрічей, через запис оцінювальних суджень у робочих зошитах, у паперових щоденниках тощо, через фіксацію результатів навчання у свідоцтвах досягнень учня / учениці.

ЯК ПРОВОДИТИ ФОРМУВАЛЬНЕ ОЦІНЮВАННЯ

Особливості:

· починається з перших днів навчання в школі і триває постійно;

· спрямоване на з’ясування індивідуальних проблем в опануванні учнем матеріалу та на запобігання утруднень на подальших етапах навчання;

· учителю треба постійно спостерігати за динамікою розвитку особистісних якостей учня / учениці, рівня сформованості навчальних дій, що співвідносяться з очікуваними результатами, сприяти формуванню впевненості щодо власних можливостей та навичок;

· рівноправний діалог між учнем / ученицею та вчителем;

· зазвичай розпочинають із самооцінювання учнем / ученицею своєї роботи (або взаємооцінювання результатів навчання учнями) і завершують оцінюванням результату вчителем.Важливо:учитель озвучує своє оцінювальне судження лише після того, як учень/-і висловив/-ли свою / свої думки;

· потрібно перевіряти кожну письмову роботу учня / учениці, аби краще збирати дані про навчальний поступ дитини і планувати диференційовану, індивідуальну роботу щодо подолання виявлених та попередження можливих утруднень.

Алгоритм формувального оцінювання:

1. Формулювання об’єктивних і зрозумілих для учнів навчальних цілей. Учитель спільно з учнями розробляє й обговорює цілі уроку (заняття). Вони мають бути вимірними, аби через оцінювання можна було з’ясувати рівень досягнення.

2. Визначення разом з учнями критеріїв оцінювання (якісних характеристик результату навчання). Це робить оцінювання прозорим і зрозумілим та сприяє формуванню позитивного ставлення до нього.

3. Формування суб’єктної позиції учнів під час оцінювання.Для самооцінювання і взаємооцінювання можна використовувати інструменти зворотного зв’язку. Зворотний зв’язок має бути зрозумілим і чітким, доброзичливим та своєчасним. Важливо не протиставляти дітей одне одному й акцентувати увагу лише на позитивній динаміці досягнень дитини. Труднощі в навчанні варто обговорювати з учнем індивідуально.

Взаємооцінювання формує вміння коректно висловлювати думку про результат роботи однокласника, ділитися досвідом щодо його покращення. Це сприяє розвитку критичного мислення, формуванню нормального ставлення до зауважень, рекомендацій, зміцнює товариськість та відчуття значущості кожного в колективі.

1. Створення умов для формування уміння учнів аналізувати свою навчальну діяльність (рефлексія). Потрібно спрямовувати учнів на спостереження своїх дій та дій однокласників, осмислення своїх суджень, дій, учинків і визначення кроків для покращення результатів.

2. Коригування спільно з учнями підходів до навчання з урахуванням результатів оцінювання. Учитель може привернути увагу школяра/-ки до алгоритму виконання завдання, зразка, на основі якого виконувалося завдання, поставити орієнтувальне запитання тощо. Під час корекції в МОН пропонують надавати перевагу індивідуальній роботі.

Важливо:об’єктом формувального оцінювання можуть бути як процес навчання, так і результат.

Для співвіднесення навчальних дій учня / учениці з етапами досягнення результату в МОН рекомендують використовувати Орієнтовну рамку оцінювання, відповідно до якої досягнення результату навчання проходить через такі рівні реалізації навчальної діяльності (увага: у рамці ці рівні не марковані):

РАМКА ОЦІНЮВАННЯ

· рівень розпізнавання об’єкта вивчення;

· репродуктивний рівень навчальних дій у типових навчальних ситуаціях;

· продуктивний рівень навчальних дій в аналогічних типовим навчальних ситуаціях;

· продуктивно-творчий рівень навчальних дій у змінених із певним ускладненням (щодо типової) навчальних ситуаціях.

До прикладу, для поетапного досягнення очікуваного результату“правильно вживає в орудному відмінку однини в іменниках чоловічого роду закінчення -ом, -ем (-єм), в іменниках жіночого роду – закінчення -ою, -ею (-єю)”учитель може дібрати такі завдання:

Зазначається, що результат виконання кожного з таких завдань можна оцінити з формувальною метою. Проте потрібно враховувати, що дидактична доцільність формувального оцінювання поточних завдань уроку / заняття виправдана, якщо всі навчальні завдання й за змістом, і за передбачуваними навчальними діями пов’язані та взаємозалежні, дібрані з урахуванням поетапності опанування навчальних дій.

Як позначати і фіксувати результати формувального оцінювання

Як основу для оцінювальних суджень МОН пропонує використовувати Орієнтовну рамку оцінювання результатів навчання та очікувані результати в освітній програмі. Проте вчителю потрібно конкретизувати формулювання звідти.

Наприклад, у рамці зазначено: “Визначає спосіб подолання виявленого утруднення за наданими орієнтирами”. Учитель натомість трансформує це в таке судження:“Ти правильно обрав пам’ятку для пояснення способу обчислення, водночас дотримуйся послідовності дій”.

Наголошують, що оцінювальне судження зазвичай виражає не лише емоційне сприйняття (“Молодець!”, “Чудово!”), а розкриває суть досягнутого результату відповідно до конкретних очікувань (“Іменники в тексті визначено правильно, однак перевір написання слів у рядку…”, “Дякую за старанність, хід розв’язування задачі обрано правильно, повтори способи обчислень за №102 на с. 34”тощо).

Як проводити діагностувальні роботи

За результатами опанування теми / частини теми (якщо тема велика) / кількох тем чи розділу МОН рекомендує проводити тематичні діагностувальні роботи, щоб:

· визначити якісні й кількісні характеристики опанування теми чи її завершеної частини відповідно до очікуваних результатів навчання в освітній програмі;

· виявити утруднення, скоригувати освітній процес та (за потреби) внести корективи до календарно-тематичного планування;

· спрогнозувати результати навчання на наступному етапі опанування матеріалу з урахуванням удосконалення методики навчання.

Для діагностувальної роботи пропонують складати систему завдань, які передбачають різні рівні та можуть надати об’єктивну інформацію про те, чи досягли учні групи взаємопов’язаних очікуваних результатів.

Форми діагностувальних робіт:

Діагностувальні роботи можуть міститиусні (переказ, власне висловлення тощо), письмові (списування, диктант, тестові завдання й ін.), практичні (дослід, моделювання / конструювання, практична робота тощо) та завдання, що передбачають виконання роботи з допомогою електронних освітніх ресурсів.

З мовно-літературної освітньої галузі (мова навчання):

аудіювання (2–4 кл.), читання вголос (1–4 кл.), читання мовчки (3–4 кл.), читання напам’ять (2–4 кл.), роботу з літературним твором / медіатекстом (2–4 кл.), діалог (усно / письмово, 2–4 кл.), усний переказ (2–4 кл.), письмовий переказ (3–4 кл.), усний твір (2–4 кл.), письмовий твір (4 кл.), списування (1–4 кл.), диктант (2–4 кл.), робота з мовними одиницями (2–4 кл.).

3 математики:

діагностувальні роботи можуть бути комбінованими, у тому числі з тестових завдань закритого й відкритого типів, та містити завдання на виявлення стану сформованості навичок читання, запису й порівняння чисел, обчислювальних навичок, навичок читання й запису математичних виразів / рівностей / нерівностей, розв’язування рівнянь, уміння розв’язувати задачі, розпізнавання й побудову геометричних фігур, оперування величинами тощо.

Водночас учитель може проводити діагностувальні роботи для перевірки одного з результатів навчання (обчислювальних навичок, уміння розв’язувати задачі тощо). Одна з тематичних діагностувальних робіт протягом року може передбачати виявлення стану сформованості навичок усних обчислень.

З інтегрованих курсів, які охоплюють природничу, соціальну і здоров’язбережувальну, громадянську та історичну освітні галузі:

тестові завдання закритого й відкритого типів, практичні роботи з мапами, приладами, моделями, а також графічні роботи, за допомогою яких перевіряється уміння інтерпретувати інформацію за допомогою моделі, малюнка, схеми тощо.

Також у 3–4 класах можуть бутикомплексні діагностувальні роботидля кожного класу, зміст яких охоплює мовно-літературну, математичну і природничу освітні галузі.

Важливо:діагностувальні роботи з технологічної, інформатичної, мистецької і фізкультурної освітніх галузей, а також із курсів за вибором зазвичай не проводять.

Скільки робіт проводити:

Кількість і періодичність діагностувальних робіт учитель визначає сам під час складання календарно-тематичного плану. Водночас МОН пропонує врахувати, що їхня кількість має бути дидактично обґрунтована. Зазвичай їх планують через кожні 16–20 навчальних годин. Також не можна проводити більше ніж одну діагностувальну роботу на день.

Як оцінювати:

Результатами оцінювання діагностувальних робіт є оцінювальні судження з висновком про сформованість кожного результату навчання.

Оскільки діагностувальна робота може містити завдання різних рівнів, для формулювання оцінювального судження рекомендують характеристику результату навчання співвідносити з Орієнтовною рамкою оцінювання з урахуванням видів діяльності. Водночас рівень результату навчання учня не визначати. До прикладу: “Списування виконано загалом правильно, однак ураховуй, що одну букву слова не переносять у наступний рядок”.

Оцінювальні судження за результатами тематичного оцінювання потрібно фіксувати на аркушах із роботами.

Якщо учня / учениці не було в школі в день діагностувальної роботи, то в інший день він / вона її не пише.

Після діагностувальної роботи потрібно провести урок, аби надати зворотній зв’язок щодо прогресу учня / учениці для усунення утруднень. Ця робота може бути фронтальною під керівництвом учителя, груповою чи індивідуальною залежно від кількості виявлених типових утруднень та готовності учнів самостійно їх опрацьовувати.

ЯК ПРОВОДИТИ ПІДСУМКОВЕ ОЦІНЮВАННЯ

Під час підсумкового оцінювання вчитель зводить результати навчання учня / учениці за рік.

Важливо: хоч МОН і пише термін “підсумкова оцінка”, учні 1–4 класів не отримують балів

Основою для підсумкового оцінювання результатів навчання за рік можуть бути результати діагностувальних робіт, записи оцінювальних суджень про результати навчання, спостереження вчителя під час формувального оцінювання. У МОН рекомендують визначати підсумок за рік з урахуванням динаміки досягнення того чи іншого результату навчання.

Проводити підсумкове оцінювання вчителям рекомендуютьза 10–15 днів до кінця навчального року –узагальнити результати навчання учнів за кожним блоком обов’язкових результатів навчання з різних предметів / інтегрованих курсів, який окреслений у свідоцтві досягнень.

За рішенням педради вчитель може фіксувати попередню оцінку підсумкового оцінювання в класному журналі або лише на носії зворотного зв’язку з батьками.

Якщо учні / їхні батьки хочуть покращити результати, учитель може запропонувати їм індивідуалізовану діагностувальну роботу. Таку роботу учні зазвичай виконують індивідуально на уроці. Змінювати оцінку варто, лише якщо індивідуалізована робота показала покращення результату.

Як фіксувати оцінку

Підсумкову (річну) оцінку фіксують у класному журналі та свідоцтвах досягнень учнів.

Ось такий вигляд має приклад оформлення результатів підсумкового оцінювання за рік на предметних сторінках класного журналу (на прикладі класного журналу для 2 класу, подібне оформлення підходить усім класам).

На лівій сторінці останнього розвороту журналу для записів уроків із певного предмета / інтегрованого курсу потрібно записувати номери характеристик результатів навчання зі свідоцтва досягнень із відповідної освітньої галузі. На правій сторінці розвороту журналу – записувати характеристики результатів навчання в тій послідовності, у якій вони записані у свідоцтві досягнень.

У кожній колонці треба фіксувати стан сформованості обов’язкових результатів навчання (Сформовано (позначати галочкою); якщо ще формується – нічого не записувати). У частині класного журналу “Зведений облік навчальних досягнень учнів” треба записувати лише рішення педради про переведення учня до наступного класу.

ДПА

Наприкінці 4 класу проводять державну підсумкову атестацію. Її результати не впливають на підсумкову оцінку за рік, ДПА в 4 класі проводять тільки для моніторингу.

Оновлені свідоцтва досягнень

Також МОНоновило свідоцтва досягненьучнів. Зокрема, у них змінено формулювання результатів навчання і формат оцінювання. Окрім того, для 1–2 класів тепер є єдине свідоцтво (тобто для всього першого циклу навчання).

Свідоцтва досягнень як для 1–2, так і для 3–4 класів містять такі частини:

· Характеристика навчальної діяльності (характеристика навчальної діяльності учня, показники якої підлягають лише вербальному оцінюванню з висновком; позначається галочкою “сформовано”);

· Характеристика результатів навчання з окремих освітніх галузей (оцінка сформованості результатів навчання за освітніми галузями; позначається галочкою “сформовано” або буквою рівня);

· Рекомендації вчителя (конкретизація сформованості результатів навчання та орієнтири індивідуальної траєкторії навчання);

· Побажання батьків (батьки / особи, які їх замінюють, можуть записувати свою думку щодо результатів навчання їхніх дітей, висловлювати побажання щодо подальшої співпраці зі школою).

У МОН наголошують, щошкола може самостійно доповнювати свідоцтва досягнень.

Свідоцтво досягнень можуть підписувати учитель класу, батьки учня, керівник школи. Оригінал документа зберігають батьки чи особи, які їх замінюють. Копія документа з відміткою “Згідно з оригіналом”, що закріплено печаткою, зберігають в особовій справі учня. Не потрібно переписувати інформацію зі свідоцтва досягнень до особової справи. У ній доцільно лише зазначати рішення про переведення до наступного класу.

Щоб процес перевірки зошитів був правильним, зручним та результативним, скористайтесь добіркою сталих висловлювань й за бажанням доповнюйте її власними креативними фразами.

Якщо робота виконана бездоганно, доречними будуть такі фрази:

Якщо у роботі є деякі незначні помилки, доречно використати наступні форми вербального оцінювання:

Якщо ви бажаєте емоційно підтримати здобувача освіти, скористайтесь такими формулюваннями:

Кожному буде приємно прочитати у своєму зошиті слова підтримки від вчителя:

Якщо у роботі є певні помилки, доречними будуть такі фрази:

Формувальне оцінювання допомагає вчителю знайти необхідні доречні слова та коментарі до різних видів робіт: самостійної, парної, групової, проєктної діяльності учнів. Такі репліки дозволяють зробити зауваження без зайвих образ, підтримати та надихнути кожного оригінальним та несхожим на інших коментарем.

Корисна порада:щоб суттєво спростити свою роботу, вчителю достатньо роздрукувати усі ці фрази, заламінувати їх та використовувати під час перевірки зошитів. З часом більшість фраз швидко запам’ятовується.

Нова українська школа відрізняється від традиційної не лише організацією освітнього процесу. Змінилися також вимоги до знань, навичок та компетенцій школярів, підходи до оцінювання навчальних досягнень. І саме щодо останніх виникає багато запитань. Як правильно організувати та провести оцінювання навчальних досягнень школярів? Корисними лайфхаками та практичним досвідом поділилася Лілія Талан під час своговебінару «Особливості організації формувального оцінювання в 3-4 класах НУШ».

Вимоги до організації освітнього процесу визначені законодавчими та нормативними документами. Вони регламентують будь-який напрям діяльності педагогічного колективу, а дотримуватися їх мають усі учасники освітнього процесу. Рекомендації щодо оцінювання результатів навчання учнів 1-4 класів ЗЗСО затвердженінаказом Міністерства освіти і науки України від 13.07.2021 №813.

На підставі загальних засад кожна школа може розробити власні правила та процедури оцінювання, які схвалюються на засіданні педагогічної ради. У правилах потрібно визначити конкретні цілі, завдання та зазначити ключові моменти:

• що оцінюємо?
• коли оцінюємо?
• хто оцінює?
• як оцінювати?

Правила оцінювання мають забезпечувати академічну свободу вчителя, включати планування тристоронніх зустрічей та індивідуальну роботу зі школярами.

Оцінювання школярів

Оцінювання – це багатоцільовий процес встановлення рівня навчальних досягнень школярів відповідно до вимог навчальних програм, який включає широкий спектр функцій:формувальну, діагностувальну, мотиваційно-стимулювальну, розвивальну, орієнтувальну, коригувальну, прогностичну, констатувальну та, звісно, виховну.

Для оцінювання учнів початкової школи ми використовуємо такі оцінки:

• вербальна (особистісні надбання) – оцінювальне судження;

Також використовуються самооцінювання, взаємооцінювання й ухвалення рішень щодо подальшої навчальної діяльності.

Нормативними документами визначено два різновиди результатів навчання, які можна виражати як усно, так і письмово: об'єктивні та особистісні.

Об’єктивні результати, тобто знання про предмети та явища навколишнього світу, взаємозв’язки й відношення між ними, вміння та навички оперувати знаннями, вміння застосовувати набутий досвід навчальних дій, досвід творчої діяльності.Усі ці вимогивідображено в обов’язкових/очікуваних результатах навчання, визначених в освітній програмі. Об’єктивні результати навчання у 1–2 класах оцінюються вербально, а у 2–4 класах – вербальною оцінкою.

До особистісних надбань входять активність, ініціативність, старанність, наполегливість, комунікабельність, здатність співпрацювати, самостійність, відповідальність та ціннісні ставлення. Особистісні надбання учнів початкової школи оцінюються вербальною оцінкою.

Формувальне оцінювання

Формувальне оцінювання є не лише результатом навчання, а й стимулом для подальших досягнень. Його мета – формування (або форматування) освітнього процесу з урахуванням навчальних потреб кожного учня.

Унікальними особливостями формувального оцінювання є:

• безперервність (починається з перших днів навчання у школі та триває постійно);
• спрямованість на з’ясування індивідуальних проблем в опануванні учнем матеріалу та на запобігання утруднень на подальших етапах навчання;
• постійне спостереження за динамікою розвитку особистісних якостей учня, рівня сформованості навчальних дій, що співвідносяться з очікуваними результатами;
• формування впевненості щодо власних можливостей та навичок школярів;
• рівноправний діалог між учнем та вчителем;
• самооцінювання дитиною своєї роботи (або взаємооцінювання результатів навчання учнями);
• озвучення оцінювального судження вчителя після висловлення учнем своєї думки;
• аналіз навчального поступу дитини та планування диференційованої, індивідуальної роботи щодо подолання виявлених і попередження можливих утруднень. Це можна робити за допомогою перевірки всіх письмових робіт школярів.

Діагностувальні роботи

Діагностувальні роботи є різновидом формувального оцінювання. Вони можуть бути усними, письмовими чи практичними. Також можнаспробувати завдання, що передбачають роботу ізелектронними освітніми ресурсами.

Кількість та періодичність діагностувальних робіт має бути дидактично обґрунтованою.До того ж вона визначається ще під час складання календарно-тематичного плану. Зазвичай їх планують через кожні 16–20 навчальних годин. Але не можна проводити більше однієї діагностувальної роботи на день! Види робіт можна комбінувати ти використовувати в освітніх галузях:

1. Мовно-літературній (мова навчання): 1–4 кл. – читання вголос, списування; 2–4 кл. – аудіювання, читання напам’ять, робота з літературним твором/медіатекстом, діалог (усно/письмово), усний переказ, усний твір, диктант, робота з мовними одиницями; 3–4 кл. – читання мовчки, письмовий переказ; 4 кл. – письмовий твір.

2. Мовно-літературній (мова вивчення): 1–4 кл. – аудіювання та говоріння; 2–4 кл. – читання та письмо.

3. Математичній: комбіновані тестові завдання закритого й відкритого типів, завдання на виявлення стану сформованості навичок читання, запису й порівняння чисел, обчислювальних навичок, навичок читання й запису математичних виразів/рівностей/нерівностей, розв’язування рівнянь, уміння розв’язувати задачі, розпізнавання та побудова геометричних фігур, оперування величинами тощо. Також можна проводити діагностувальні роботи для перевірки одного з результатів навчання (обчислювальних навичок, уміння розв’язувати задачі, навичок усних обчислень тощо).

4. Інтегрованих курсах, які охоплюють природничу, соціальну та здоров’язбережувальну, громадянську й історичну освітні галузі: тестові завдання закритого та відкритого типів, практичні роботи з мапами, приладами, моделями, графічні роботи (малюнки, схеми тощо).

Також у 3–4 класах можуть проводитися комплексні діагностувальні роботи, зміст яких охоплює декілька освітніх галузей (мовно-літературну, математичну та природничу). Діагностувальні роботи з технологічної, інформатичної, мистецької та фізкультурної освітніх галузей та з курсів за вибором зазвичай не проводять.

Зверніть увагу: якщо школяр був відсутній у школі в день проведення діагностувальної роботи, то в інший день він її не пише.

Як оцінювати діагностувальні роботи

Результатами оцінювання діагностувальних робіт є оцінювальні судженнящодо сформованості кожного результату навчання. Оскільки робота може містити завдання різних рівнів, рекомендовано співвідносити характеристику результату навчання зОрієнтовною рамкою оцінювання з урахуванням видів діяльності. Оцінювальні судження фіксуються в зошитах для діагностувальних робіт або на аркушах із роботами. Проте рівень результату навчання учня не визначається.

Для того, аби надати зворотній зв’язок щодо прогресу школярів та усунути утруднення після діагностувальної роботи, потрібно провести урок. Залежно від кількості виявлених типових утруднень, цю роботу можна організувати фронтально під керівництвом учителя, групами чи індивідуально.

Ви починаєте крокувати сходинками шкільної науки. А перші кроки, звісно ж, надто невпевнені і важкі: щось не з першого разу виходить, десь не зрозуміли, як виконувати роботу, а про це просто ніде прочитати!

Як правильно підписувати зошит?

У 1 та 2 класах зошити підписує вчитель; у 3 – 4 класах це роблять учні.

​

Зошит
для робіт з української мови
учениці (учня) 3 класу

Олексангдрівського ЗСО

І-ІІ ступенів

ПІ учня

​

Як зазначати дату та вид роботи?

У письмовій роботі з мови або математики треба зазначати дату виконання роботи (починаючи з 2 класу; яка це робота (класна чи домашня), вид завдання (вправа, твір, задача тощо).

Чи треба ставити кому в кінці заголовків?
У кінці заголовків кома не ставиться.

7 жовтня
Класна робота
Задача 35

​

Як виправляти помилку?

Щоб виправити невірно написану літеру чи цифру, треба помилку закреслити навкіс (справа наліво), користуючись ручкою, а не олівцем, і зверху написати потрібну літеру чи цифру, теж ручкою.

Чи можна помилку брати в дужки?

Якщо треба замінити слово, словосполучення, речення чи приклад, його закреслюють тонкою горизонтальною лінією, а в дужки не беруть, оскільки дужки є пунктуаційним знаком.

Скільки рядків треба залишати між класною і домашньою роботою?

Між заключним рядком тексту однієї роботи і початком наступної слід пропускати два робочих рядки.

Де починати робити записи на новій сторінці?

Записи на новій сторінці треба починати робити з першого рядка.
Чи треба пропускати рядок між датою і назвою роботи?
Між датою і назвою роботи, між назвою та видом роботи, між видом роботи і заголовком рядок не пропускають.

Чи можна залишати вільні рядки в кінці сторінки?

Якщо залишаються вільні рядки, то їх використовують для завдань на розсуд вчителя. Початок запису тексту і його заголовок виконують на одній сторінці.

Де треба починати записувати дату, назву роботи та її вид?

Запис дати і виду роботи розміщують посередині робочого рядка:

Скільки клітинок треба пропускати між класною і домашньою роботою?

Між заключним рядком завдання однієї письмової роботи і початком наступної роботи слід пропускати чотири клітинки.

Де слід розпочинати запис математичних завдань?

Запис математичних завдань слід розпочинати на другій повній клітинці зверху та на другій клітинці від поля чи згину сторінки зошита.

Скільки клітинок слід попускати між записами?

Між записами дати, назви роботи пропускають одну клітинку.

Як писати цифри і літери?

1. Цифри і літери треба писати похило.

2. Кожну цифру, знак, літеру записують в окремій клітинці.

3. Для написання дужок теж відводять одну клітинку.

Яка повинна бути висота літер та цифр?

1. Цифри повинні бути заввишки одна клітинка;

2. Малі літери у 1-2 класах пишуть заввишки одна клітинка, а у 3 – 4 класах – 2/3 клітинки.

3. Великі літери треба писати заввишки півтори клітинки.

Які правила написання найменувань?

Найменування одиниць величин пишуть повністю у запинанні задачі та після словесного запису числа: (В одному ящику 14 кг цукерок? Скільки кілограмів груш завезли?)
Після чисел найменування пишуть скорочено:

· Без крапки: 2 мм ,3 см, 4 дм, 4м, 6 кг, 7г, 8кг, 9ц, 10 т, 12 с, 13 хв, 14 год;

· Крапка ставиться після скороченого запису найменування грошової одиниці: 20 грн. 35 коп.

Які існують правила скорочення?

1. Одиниці швидкості скорочено записують так: 14 м/с 60 км/год

2. Одиниці площі записують так: 15 26 (висота цифри «2» біля літери – ½ клітинки)

3. Назви предметів біля цифри записують скорочено, за правилами скорочень:

· 35 з. (зошитів) – до першої голосної;

· 17 ол. (олівців0 – до другої голосної.

У відповіді до задачі назву предмета пишуть повністю, а найменування одиниць скорочено:

Відповідь: купили 24 олівці, купили 5 кг цукру

вимоги до ведення зошитів

1. 1. Орієнтовні вимоги до ведення та оцінювання зошитів Для навчальної роботи в початкових класах використовуються зошити, що відповідають чинним в Україні стандартам, з такими видами графічної сітки:

• у дві горизонтальні лінії різної інтенсивності з похилими лініями:

• у дві горизонтальні лінії різної інтенсивності без додаткових ліній:

– з горизонтальними лініями;

– у клітинку з нормою лініювання 5,0 х 5,0 мм.

На кожній сторінці зошита із зовнішнього боку вертикального зрізу залишається поле завширшки 2 см, відмежоване вертикальною лінією червоного кольору. У 2-4-х класах для навчальних класних і домашніх завдань з української та інших мов, математики рекомендується вести по два зошити (для періодично заміни їх під час перевірки вчителем). За потреби можна також використовувати зошити з друкованою основою з інших предметів інваріантної складової, що разом із підручником становлять єдиний навчальний комплект.

3.

14 жовтня

Класна робота

Вправа 57

17 березня

Домашня робота

Задача 187

10 грудня

Диктант

Пташки взимку

17 березня

Математичний диктант

У письмовій роботі з мов і математики рекомендується зазначати дату виконання робот яка це робота (класна чи домашня), вид завдання (вправа, диктант, твір, переказ, задача тощо заголовок зв’язного тексту (переказу, розповіді тощо). У кінці заголовків крапка не ставиться. На розсуд учителя у 1, 2 та 3 класах вид завдання можна не зазначати з метою економ часу на уроці. Дату та назву роботи учні записують, починаючи з 2 класу початкової школи.

Наприклад:

14 жовтня

Класна робота

Вправа 57

4 класі дату виконання роботи з мови записують словами, з математики – на розсу учителя. Дев’ятнадцяте квітня

Класна робота

Словниковий диктант

2. У 1-4 класах рекомендується використовувати для письма кулькові ручки з пастою синього або фіолетового кольору, а для креслення – олівець. Під час виконання письмової роботи учням рекомендуєть дотримуватися однакових інтервалів між словами, дописувати кожен рядок кінця, орієнтуючись на правила переносу і не виходячи за межі ряд дотримуватися абзаців. Якщо потрібно виправити помилку, учень має закреслити неправиль написану літеру чи цифру навскіс (справа наліво) і замість неї зверху написа потрібну літеру чи цифру. Якщо треба замінити слово, словосполученн речення або числовий вираз, то його слід закреслити тонкою горизонтально лінією, а не брати в дужки, оскільки дужки є пунктуаційним знаком, і да записати правильно. Виправлення (закреслення та поновлення) написаного треба роби ручкою, а не олівцем. Учні мають бережливо використовувати зошит: не починати новий, до не списано попередній; користуватися обгортками; не бруднити сторінок; виривати аркушів. Заміна зошитів блокнотами або окремими аркушами паперу рекомендується. Усі записи в зошиті вчитель здійснює каліграфічно і грамотно.

Орієнтовні вимоги до оформлення письмових робіт з мов У період навчання грамоти учні 1 класу виконують навчальні завданн в зошиті з друкованою основою (зошити для письма і розвитку мовлення де подано зразки написання літер, їх поєднань, окремих слів і речень, також вправи на розвиток мислення і мовлення школярів. Щоб навчити першокласників орієнтуватись у розлініюванні зошита т для виконання індивідуальних, диференційованих вправ і завдань починаючи з листопада (січня), можна паралельно практикувати виконанн окремих завдань у шкільних зошитах з таким самим розлініюванням. Завдання, пов’язані з мовним аналізом (креслення схем речень, звуко складової структури слів, «друкування» тощо), першокласника рекомендується виконувати в окремому зошиті в клітинку. У 2 класі на уроках української та інших мов учні пишуть у зошитах дві лінії з похилими лініями. У 3 класі учні пишуть у дві горизонтальні лінії різної інтенсивності без додаткових ліній:

У третьому класі учні поступово переходять на письмо в зошитах одну лінію. Повний перехід усіх учнів класу на письмо в одну лінію мож бути закінчений наприкінці 3 класу. Висота малих літер у цих зошита повинна бути близько 1/2 висоти робочої лінії.

3. Записи на новій сторінці зошита учні починають робити з першого робочого рядка. Початок запису тексту і його заголовок мають бути на одній сторінці. Якщо залишаються вільні рядки на сторінці, то їх можна використовувати для виконання інших завдань на розсуд учителя. Між датою і назвою роботи (класна, домашня), між назвою та видом роботи, а також між видом роботи та заголовком рядок не пропускають. У зошитах з графічними сітками у дві горизонтальні лінії різної інтенсивності з похилими лініями та без них між кінцевим рядком тексту однієї письмової роботи і початком наступної рекомендуємо пропускати один робочий рядок; у зошитах з графічною сіткою з горизонтальними лініями - два робочі рядки для відокремлення однієї роботи від іншої та для виставляння оцінювальних суджень і записів учителя.

4. Орієнтовні вимоги до оформлення письмових робіт з математики Навчальні письмові завдання з математики учні виконують у зошитах у клітинку. Запис математичних завдань розпочинають на другій повній клітинці зверху та другій клітинці від поля чи згину сторінки зошита. Між записами дати, назви роботи та її виду в зошитах з математики пропускають одну клітинку. Між кінцевим рядком завдання однієї письмової роботи і початком наступної в зошитах з математики пропускають чотири клітинки для виставляння оцінювальних суджень та для поміток учителя. Літери і цифри рекомендується писати у клітинці зошита похило, кожну цифру, знак і літеру записувати в окремій клітинці. Цифри в 1-4 класах записуються висотою в одну клітинку. Малі літери в 1-2 класах – висотою в одну клітинку, в 3-4 класах – 2/3 клітинки. Великі літери в 1-4 класах пишуть заввишки в півтори клітинки. Математичні вирази можна розміщувати в рядок або в стовпчик. Між виразами відстань добирають довільно (2-3 клітинки), але з дотриманням симетрії та економії паперу.

5. Для полегшення пошуку способу розв’язання задачі пропонується записувати текст зад коротко, використовуючи різноманітні форми: схему, таблицю, графічні умовні позначен малюнок, орієнтуючись на опорні слова тексту. Добір форми скороченого запису задачі учень здійснює самостійно. Незначні неточності в записі короткої умови не впливають на оцінку. У запитанні задачі найменування одиниць величини пишуть повністю, наприклад: Скільки кілограмів картоплі в двох кошиках? Після чисел найменування пишуть скорочено: – без крапки: 3 мм, 5 см, 7 дм, 9 м, 12 км; 2г, 7 кг, 9 ц, 10 т; 12 с, 17 хв, 15 год; 15 гр – крапка ставиться після скороченого найменування грошової одиниці – копійки: 20 коп. Одиниці швидкості скорочено записують так: 60 м/с (або 60 м за 1 с), 17 км/год ( 17 км за 1 год). Одиниці площі: 18 см2, 31 дм2, 73 м2 . Висота цифри 2 біля літери орієнтовно становить клітинки. Назви предметів біля цифри записують за правилами скорочень: 8 д. (8 дерев), гр. (14 грибів), 36 ябл. (36 яблук). У відповіді до задачі назви предметів пишуть повністю: учень прочитав 5 казок. У 1 і 2 класах відповідь задачі записують коротко, наприклад: 7 кг цукру. Повну відпов рекомендується записувати, починаючи з 3 класу, її слід будувати за загальними правила побудови речень (відповідей на запитання). У складеній задачі після кожної дії, окрім останньої, коротко записується пояснен наприклад: 1) 18 + 9 = 27 (кг ) – зібрали яблук. 2) 27 : 3 = 9 (кг) Відповідь: в один ящик умістилось 9 кг яблук.

6. Орієнтовні вимоги до перевірки письмових робіт Учителю рекомендується систематично перевіряти та оцінювати якість виконання учнями кожної письмової роботи. Усі письмові роботи навчального і діагностувального характеру перевіряються до наступного уроку. Після перевіреної роботи рекомендується виконувати роботу над помилками колективно під керівництвом учителя чи самостійно. Кожен вид помилок як з мови, так і з математики потребує від учителя відповідного способу виправленн формування графічних навичок допускається виправлення форми літери чи цифри з метою вказуванн саме учень припускається помилки. Під час неправильність нахилу помічається похилою лінією пор знаком, який дитина написала неправильно. Граматичні та пунктуаційні помилки вчитель підкреслює і виправляє власноруч. Стилістичні і лексичні - підкреслює хвилястою лінією. На наступних уроках найтиповіші з них колективно обговорюються, внаслідок чого неправильно побудовані речення удосконалюються і записуються в зошит. До виправлення помилок у письмових роботах учитель може підходити диференційовано: у зошитах у які навчаються на достатньому і високому рівнях, підкреслити слово з помилкою, в інших учнів – підкреслює помилку. Саме виправлення пропонується зробити учням під час виконання роботи над помилками. Виправляти записи повністю бажано в зошитах учнів, які неспроможні зробити це самостійно. Такий підхід до перевірки учнівських зошитів потребує повторного їх перегляду. Помічену в обчисленнях помилку вчителю рекомендується тільки підкреслити, а учню - прав обчислити й виправити її. У зошитах учнів, які самостійно не можуть виправити неправильний результат обчислення, учитель може закреслити його і зверху написати правильний. Виправляти неправильний результат по написаному не рекомендується. Якщо учень помилився під час розв’язування складеної задачі в доборі дії чи в обчисленнях у ній, ба запропонувати, щоб він правильно розв’язав усю задачу і заново записав її розв’язання. Якщо задача розв’язана правильно, але неправильно сформульовано пояснення чи відповідь, підкреслити цей текст і запропонувати учневі правильно його сформулювати й записати заново. Усі записи, зроблені вчителем в учнівському зошиті (виправлення помилок, підкреслення, зразки та фрази типу Зосередься!, Уже значно краще тощо), виконуються чітко, каліграфічно й охайно пастою червоного кольору.

8.Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти

Система внутрішнього забезпечення якості складатиметься з наступних компонентів:

- кадрове забезпечення освітньої діяльності;

- навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності;

- матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності;

- якість проведення навчальних занять;

- моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей).

- Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:

- оновлення методичної бази освітньої діяльності;

- контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;

- моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти;

- створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.

ОСВІТНЯ ПРОГРАМА

ОСВІТНЯ ПРОГРАМА

Олександрівського ЗЗСО І-ІІ ступенів

Семенівської міської ради

Чернігівської області

ІІ СТУПЕНЯ

(6-9 класи)

НА 2022 2023 Н.Р.

РОЗДІЛ ІІІ. ОСВІТНЯ ПРОГРАМА ІІ СТУПЕНЯ

1.Пояснювальна записка

Метою базової середньої освіти є створення умов для досягнення випускниками базової школи очікуваних результатів: знань, умінь, навичок, компетенцій і компетентностей, визначених особистісними, сімейними, громадськими, державними потребами і можливостями учня середнього шкільного віку, індивідуальними особливостями його розвитку і стану здоров'я, продовження навчання в профільній школі.

Завдання:

- Засвоєння учнями обов'язкового мінімуму змісту загальноосвітніх програм на основі вимог стандартів.

- Якісне засвоєння іноземної мови – англійської.

- Підвищення мотивації навчання школярів через активізацію пізнавальної

- діяльності, розвиток загальних і індивідуальних здібностей.

- Розвиток в учнів здатності до дослідницької діяльності, самостійного досягнення мети на основі застосування проектної діяльності в рамках

- предметів навчального плану.

- Формування духовно-розвинутої, творчо обдарованої особистості учня на основі сучасних технологій виховання, інтеграції зусиль школи, сім'ї та громадськості.

- Збереження і зміцнення фізичного та психічного здоров'я та безпеки учнів, забезпечення їх емоційного благополуччя через систему роботи по пропаганді здорового способу життя, профілактики шкідливих звичок, створення комфортного та безпечного освітнього середовища.

МЕРЕЖА КЛАСІВ ІІ СТУПЕНЯ:

Освітня програма, спрямована на:

- формування в учнів сучасної наукової картини світу; виховання працьовитості, любові до природи; розвиток в учнів національної самосвідомості;

- формування людини та громадянина, яка прагне вдосконалювання та перетворення суспільства; інтеграцію особистості в систему світової та національної культури;

- формування загальної культури особистості, адаптації особистості до життя в суспільстві;

- виховання громадянськості, поваги до прав і свобод людини, поваги до культурних традицій та особливостей інших народів в умовах багатонаціональної держави;

- створення основи для усвідомленого відповідального вибору та наступного освоєння професійних освітніх програм; формування потреби учнів до самоосвіти, саморозвитку, самовдосконалення тощо.

Важливим показником життєвої компетентності школяра, його життєздатності, спроможності правильно орієнтуватися у життєвих реаліях та допомагати розв'язувати проблеми є цілісне світобачення. Тому освітня діяльність у 6-9 класах спрямовується на сформованість базових особистісних якостей дитини, таких як: міжособистісна злагода, міжособистісне партнерство, самостійність, чуйність, шанобливість, допитливість, спостережливість, креативність, розсудливість.

Освітня програма для ІІ ступеня (6-9 кл.) класу розроблена на основі Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня, затвердженої наказом МОН від 20.04.2018 №405.

Освітня програма ІІ ступеня_Олександрівського ЗЗСО передбачає досягнення учнями результатів навчання (компетентностей), визначених Державним стандартом базової і повної загальної середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1392 (у 5-11 класах).

Освітня програма для ІІ ступеня схвалена педагогічною радою школи (протокол від 26.08.2022р № 1 ) та затверджена директором (наказ від 29.08.2022 р. № 73).

Освітня програма визначає:

- загальний обсяг навчального навантаження, орієнтовну тривалість і можливі взаємозв’язки окремих предметів, факультативів, спеціальних курсів, курсів за вибором, зокрема їх інтеграції, а також логічної послідовності їх вивчення;

- очікувані результати навчання здобувачів освіти, подані в рамках навчальних програм, (Пропонований зміст навчальних програм, які мають гриф «Затверджено Міністерством освіти і науки України» і розміщені на офіційному вебсайті Міністерства освіти і науки України);

- перелік освітніх галузей;

- рекомендовані форми організації освітнього процесу;

- опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти;

- роботу закладу в умовах карантину, надзвичайної ситуації чи надзвичайного стану;

- вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією освітньою програмою.

2.Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти

Учні 6 класу продовжуватимуть здобуття Базової середньої освіти здобувається після закінчення 5 класу. Навчання за освітньою програмою базової середньої освіти можуть розпочинати учні, які на момент зарахування (переведення) до закладу загальної середньої освіти, що забезпечує здобуття відповідного рівня повної загальної середньої освіти, досягли результатів навчання, визначених у Державному стандарті, що підтверджено відповідним документом.

У разі відсутності результатів річного оцінювання за 5 клас з будь-яких предметів учні повинні пройти відповідне оцінювання до початку 2022-2023 навчального року.

Для проведення оцінювання наказом керівника закладу освіти створюється комісія, затверджується її склад (голова та члени комісії), а також графік проведення оцінювання та перелік завдань з навчальних предметів.

Протокол оцінювання рівня навчальних досягнень складається за формою згідно з додатком 2 до Положення про індивідуальну форму здобуття загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України 12 січня 2016 року № 8 (у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 10 липня 2019 року № 955), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03 лютого 2016 р. за № 184/28314.

3.Загальний обсяг навчального навантаження та орієнтовна тривалість і взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін

Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальному плані (Додаток 1). Навчальний план 6-9 класів зорієнтований на роботу основної школи за 5-денним навчальним тижнем.

Навчальний план Олександрівського ЗЗСО розроблено відповідно Таблиці 1 (Навчальний план закладів загальної середньої освіти з навчанням українською мовою) до Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 № 405.

Навчальний план дає навчання дає цілісне уявлення про зміст і структуру другого рівня освіти, встановлює погодинне співвідношення між окремими предметами за роками навчання, визначає гранично допустиме тижневе навантаження учнів. Навчальний план основної школи (6-9 класи) передбачає реалізацію освітніх галузей Базового навчального плану Державного стандарту через окремі предмети. Він охоплює інваріантну складову, сформовану на державному рівні, та варіативну складову.

Збереження здоров’я дітей належить до головних завдань школи. Тому формування навичок здорового способу життя та безпечної поведінки здійснюється не лише в рамках предметів «Фізична культура» та «Основи здоров'я», а інтегрується у змісті всіх предметів інваріантної та варіативної складових навчальних планів.

Змістове наповнення предметів «Фізична культура», «Технології» сформовано з варіативних модулів відповідно до статево-вікових особливостей учнів, їх інтересів, матеріально-технічної бази навчального закладу, кадрового забезпечення.

4. Очікувані результати навчання здобувачів освіти

Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель/вчителька у рамках кожної освітньої галузі.

. Освітню програму укладено за такими освітніми галузями:

Мови і літератури

Суспільствознавство

Мистецтво

Математика

Природознавство

Технології

Здоров’я і фізична культура

Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних програмах.

Результати навчання зроблять внесок у формування ключових компетентностей учнів.

Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях. Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; вони враховані при формуванні шкільного середовища. Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.

Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через:

організацію навчального середовища — зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання;

окремі предмети — виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета проводяться відповідні трактовки, приклади і методи навчання, реалізуються надпредметні, міжкласові та загальношкільні проєкти. Роль окремих предметів при навчанні за наскрізними темами різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов’язаний із конкретною наскрізною темою;

предмети за вибором;

роботу в проектах;

позакласну навчальну роботу.

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість.

5. Перелік навчальних програм

ІІступінь

Підручники.

Українська мова, література

6 клас

Заболотний «Українська мова»

Коваленко Л. «Українська література»

8 клас

Заболотний «Українська мова»

Коваленко Л. «Українська література»

9 клас

Глазова О. «Українська мова»

Авраменко О. «Українська література» Київ,"Грамота",2017рік

Фізична культура 6 кл (В. Г. Арефьєв, О. Б. Качеров, М. Ю. Короп)

Фізична культура 9 кл (В. Г. Арефьєв, О. Б. Качеров, М. Ю. Короп)

Історія, правознавство

6 клас Всесвітня історія. Історія України. П. Мороз

8 клас Історія України. В. Власов

Всесвітня історія. І. Щупак, О. Бурлака

9 клас Історія України В. Власов

Всесвітня історія Осмоловський С. О.

Основи правознавства О. Д. Наровлянський

Мистецтво

6 клас Образотворче мистецтво Калініченко О. В.

Музичне мистецтво Масол Л.

8 клас Мистецтво Масол Л.

9 клас Мистецтво Масол Л.

Алгебра 8 клас - О.С. Істер

Геометрія 8 клас – О.С. Істер

Зарубіжна література

Світова література:підручникдля6-х класів. Київ,"Грамота",2014 р. Автор: О. М. Ніколенко, Т. М. Конєва, О. В. Орлова.

Зарубіжна література 8 класО.М. Ніколенко, М.О. Зуєнко, Б.В. Стороха, Київ,"Грамота",2016рік

Зарубіжна література 9 класО.М. Ніколенко, М.О. Зуєнко, Б.В. Стороха, Київ,"Грамота",2017рік

Англійська мова

Англійська мова. Підручник. 6 клас. (6-й рік навчання) автор Алла Несвіт Видавництво Генеза,2014

Англійська мова. Підручник. 8 клас. (8-й рік навчання) автор Алла Несвіт Видавництво Генеза,2016

Англійська мова. Підручник. 9 клас. (9-й рік навчання) автор Алла Несвіт Видавництво Генеза,2017

Інформатика

Інформатика 6 клас – Ривкінд Й. Я., Лисенко Т.І.

Інформатика 8 клас - Ривкінд Й. Я., Лисенко Т.І.

Інформатика 9 клас - Ривкінд Й. Я., Лисенко Т.І.

6.Форми організації освітнього процесу

Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку:

формування компетентностей;

розвитку компетентностей;

перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей;

корекції основних компетентностей;

комбінований урок.

Формами організації освітнього процесу можуть бути екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки тощо.

З метою засвоєння нового матеріалу та розвитку компетентностей крім уроку проводяться навчально-практичні заняття. Експериментальні завдання, передбачені змістом окремих предметів, виконуються на заняттях із практикуму (виконання експериментально-практичних робіт). Оглядова конференція (для 8-9 класів) повинна передбачати обговорення ключових положень вивченого матеріалу, учнем розкриваються нові узагальнюючі підходи до його аналізу. Оглядова екскурсія припускає цілеспрямоване ознайомлення учнів з об'єктами та спостереження процесів з метою відновити та систематизувати раніше отримані знання.

Функцію перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей виконує навчально-практичне заняття.

Актуальними є заняття в малих групах, парах.

Учні можуть самостійно знімати та монтувати відеофільми (під час відео-уроку) за умови самостійного розроблення сюжету фільму, підбору матеріалу, виконують самостійно розподілені ролі та аналізують виконану роботу.

Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.

Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

Робота закладу в умовах карантину, надзвичайної ситуації чи надзвичайного стану

На випадок карантину, надзвичайної ситуації, воєнного стану чи надзвичайного стану для виконання навчального плану, навчальних програм з предметів можуть застосовуватися такі форми організації освітнього процесу: дистанційне навчання (використання технологій дистанційного навчання для забезпечення навчання в різних формах), змішане навчання, ущільнення.

Освітній процес може організовуватись з використанням дистанційних технологій, відповідно Положення про дистанційне навчання___________________. Використовуватиметься онлайн платформа для дистанційного навчання – Google Classroom. Здійснення взаємодії вчителів та учнів у форматі відеозв’язку ZOOM, VIBER.

7. Опис інструментів оцінювання

Оцінювання навчальних досягнень учнів основної школи (5-9 класи) здійснюється за 12-бальною шкалою (відповідно до наказу МОН України від 21.08.2013№1222«Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти»).

Відповідно до ступеня оволодіння знаннями і способами діяльності виокремлюються чотири рівні навчальних досягнень учнів: початковий, середній, достатній, високий. В 6-9 класах впроваджується формувальне оцінювання.

Оцінювання здійснюється у процесі повсякденного вивчення результатів навчальної роботи учнів, а також за результатами перевірки навчальних досягнень учнів: усної (індивідуальне, групове, фронтальне опитування), письмової (самостійна робота, контрольна робота, тематична контрольна робота, тестування, та ін.).

8. Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти.

1. Кадрове забезпечення освітнього процесу 5-9-их класів:

- у викладанні 17 предметів інваріантної складової навчального плану задіяно 8 педагогічних працівника, серед яких 1 має кваліфікаційну категорію «спеціаліст вищої кваліфікаційної категорії», 1 – вчитель- «старший учитель» 6 – вчителі першої кваліфікаційної категорії; Освітній процес супроводжує медичний працівник школи – 0,5 ставки

2. Навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності:

- забезпечення підручниками – за рахунок бюджету;

- використання методичних посібників, що мають Гриф Міністерства освіти і науки України та рекомендовані для застосування у загальноосвітніх навчальних закладах; інтернет-ресурсів, електронних уроків; застосування сучасних освітніх технологій: кейс-уроки, онлайн-опитування та консультації і т.д.

3. Матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності:

- організація робочих місць здобувачів освіти, що відповідають сучасним вимогам санітарно-гігієнічних норм та безпечного перебування здобувачів освіти у закладі загальної середньої освіти;

- використання засобів ІКТ (інтерактивні комплекси, комп’ютерний клас, доступ до мережі Internet);

- постійна робота над комплектуванням кабінетів фізики, хімії, біології відповідно до Типового переліку засобів навчання та обладнання навчального і загального призначення природничо-математичних предметів загальноосвітніх навчальних закладів;

- функціонування та оснащення спортивного залу для проведення уроків фізичної культури та організації позаурочної спортивно-масової роботи з учасниками освітнього процесу.

4. Якість проведення навчальних занять забезпечують висококваліфіковані педагогічні працівники, достатня матеріально-технічна база для організації сучасного освітнього процесу та система контролю якості освітнього процесу у школі (система навчання та курсової перепідготовки педагогічних працівників;

- контроль якості проведення уроків та рівня начальних досягнень здобувачів освіти, ефективність використання навчального обладнання, застосування сучасних методів навчання, ефективність участі вчителів та вихованців у шкільних та позашкільних конкурсах, олімпіадах, заходах;

- прозорість та доступність освітнього процесу).

5.Моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей) забезпечується проведенням контрольних зрізів знань, тестуванням, організація олімпіад та конкурсів з пропонуванням вирішення завдань, що потребують застосування різноманітних знань, компетентностей та мають практичне значення.

Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:

- оновлення методичної бази освітньої діяльності;

- контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;

- моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти;

- створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.

Освітня програма 5-9-х класів передбачає досягнення учнями результатів навчання (компетентностей), визначених Державним стандартом.

Робочий навчальний план

Олександрівського ЗЗСО І-ІІ ступенів

Семенівської міської ради

Чернігівської області

на 2022-2023 навчальний рік

Навчальний план Олександрівського ЗЗСО І-ІІ ст.

на 2022-2023 навчальний рік 2-3 класи (НУШ) (клас- комплект)

Навчальний план Олександрівського ЗЗСО І-ІІ ст.

на 2022-2023 навчальний рік 4 клас (НУШ)

Навчальний план Олександрівського ЗЗСО І-ІІ ст.

на 2022-2023 навчальний рік 5 клас (НУШ) (ІІ ступінь)

Навчальний план Олександрівського ЗЗСО І-ІІ ст.

на 2022-2023 навчальний рік 6 клас

(ІІ ступінь)

Навчальний план Олександрівського ЗЗСО І-ІІ ст.

на 2022-2023 навчальний рік 8 клас

(ІІ ступінь)

Навчальний план Олександрівського ЗЗСО І-ІІ ст.

на 2022-2023 навчальний рік 9 клас

(ІІ ступінь)

Освітня програма Олександрівського ЗЗСО І-ІІ ст на 2021-2022 навчальний рік

І. Загальні положення освітньої програми

Освітня програма передбачає:

· формування основ соціальної адаптації та життєвої компетентності дитини;

· виховання елементів природодоцільного світогляду, розвиток позитивного емоційно-ціннісного ставлення до довкілля;

· утвердження емоційно-ціннісного ставлення до практичної та духовної діяльності людини, розвиток потреби в реалізації власних творчих здібностей;

· створення умов для здобуття освіти особами з особливими освітніми потребами на всіх рівнях освіти з урахуванням їхніх індивідуальних потреб, можливостей, здібностей та інтересів.

Для 1-2-х класів - складеназа Типовою освітньою програмою для закладів загальної середньої освіти під керівництвом О.Я. Савченко, затвердженою наказом Міністерства освіти і науки України від 08.10.2019 №1272;

Для 3-4-х класів – складена за Типовою освітньою програмою для закладів загальної середньої освіти під керівництвом О.Я. Савченко, затвердженою наказом Міністерства освіти і науки України від 08.10.2019 №1273;

Для 5-7-х класів – складена за Типовою освітньою програмою закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня, затвердженою наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 №405 (таблиця 1);

Для 8-9-х класів – складена за Типовою освітньою програмою закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня, затвердженою наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 №405 (таблиця 12).

Ключові компетентності

1. Спілкування державною(і рідною у разі відмінності) мовами. Це вміння усно і письмово висловлювати й тлумачити поняття, думки, почуття, факти та погляди (через слухання, говоріння, читання, письмо, застосування мультимедійних засобів). Здатність реагувати мовними засобами на повний спектр соціальних і культурних явищ – у навчанні, на роботі, вдома, у вільний час. Усвідомлення ролі ефективного спілкування.

2. Спілкування іноземними мовами.Уміння належно розуміти висловлене іноземною мовою, усно і письмово висловлювати і тлумачити поняття, думки, почуття, факти та погляди (через слухання, говоріння, читання і письмо) у широкому діапазоні соціальних і культурних контекстів. Уміння посередницької діяльності та міжкультурного спілкування.

3. Математична грамотність.Уміння застосовувати математичні (числові та геометричні) методи для вирішення прикладних завдань у різних сферах діяльності. Здатність до розуміння і використання простих математичних моделей. Уміння будувати такі моделі для вирішення проблем.

4. Компетентності в природничих науках і технологіях.Наукове розуміння природи і сучасних технологій, а також здатність застосовувати його в практичній діяльності. Уміння застосовувати науковий метод, спостерігати, аналізувати, формулювати гіпотези, збирати дані, проводити експерименти, аналізувати результати.

5. Інформаційно-цифрова компетентністьпередбачає впевнене, а водночас критичне застосування інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) для створення, пошуку, обробки, обміну інформацією на роботі, в публічному просторі та приватному спілкуванні. Інформаційна й медіа-грамотність, основи програмування, алгоритмічне мислення, роботи з базами даних, навички безпеки в Інтернеті та кібербезпеці. Розуміння етики роботи з інформацією (авторське право, інтелектуальна власність тощо).

6. Уміння навчатися впродовж життя.Здатність до пошуку та засвоєння нових знань, набуття нових вмінь і навичок, організації навчального процесу (власного і колективного), зокрема через ефективне керування ресурсами та інформаційними потоками, вміння визначати навчальні цілі та способи їх досягнення, вибудовувати свою навчальну траєкторію, оцінювати власні результати навчання, навчатися впродовж життя.

7. Соціальні і громадянські компетентності.Усі форми поведінки, які потрібні для ефективної та конструктивної участі у громадському житті, на роботі. Уміння працювати з іншими на результат, попереджати і розв’язувати конфлікти, досягати компромісів.

8. Підприємливість.Уміння генерувати нові ідеї й ініціативи та втілювати їх у життя з метою підвищення як власного соціального статусу та добробуту, так і розвитку суспільства і держави. Здатність до підприємницького ризику.

9. Загальнокультурна грамотність.Здатність розуміти твори мистецтва, формувати власні мистецькі смаки, самостійно виражати ідеї, досвід та почуття за допомогою мистецтва. Ця компетентність передбачає глибоке розуміння власної національної ідентичності як підґрунтя відкритого ставлення та поваги до розмаїття культурного вираження інших.

10. Екологічна грамотність і здорове життя.Уміння розумно та раціонально користуватися природними ресурсами в рамках сталого розвитку, усвідомлення ролі навколишнього середовища для життя і здоров’я людини, здатність і бажання дотримуватися здорового способу життя.

Наскрізні лінії

Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, навчальних предметів та предметних циклів; вони враховуватимуться при формуванні шкільного середовища.

Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.

Мета наскрізних ліній – «сфокусувати» увагу й зусилля вчителів-предметників, класних керівників, зрештою, усього педагогічного колективу на досягненні життєво важливої для учня й суспільства мети, увиразнити ключові компетентності.

1. Для наскрізної лінії«Екологічна безпека та сталий розвиток»– це формування в учнів соціальної активності, відповідальності й екологічної свідомості, у результаті яких вони дбайливо й відповідально ставитимуться до довкілля, усвідомлюючи важливіcть сталого розвитку для збереження довкілля й розвитку суспільства.

2. Метою вивчення наскрізної лінії«Громадянська відповідальність»є формування відповідального члена громади й суспільства, який розуміє принципи й механізми його функціонування, а також важливість національної ініціативи. Ця наскрізна лінія освоюється через колективну діяльність – дослідницькі роботи, роботи в групі, проекти тощо, яка розвиває в учнів готовність до співпраці, толерантність щодо різноманітних способів діяльності і думок.

3. Завданням наскрізної лінії«Здоров'я і безпека»є становлення учня як емоційно стійкого члена суспільства, здатного вести здоровий спосіб життя і формувати навколо себе безпечне життєве середовище.

4. Вивчення наскрізної лінії«Підприємливість і фінансова грамотність»забезпечить краще розуміння молодим поколінням українців практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо); сприятиме розвиткові лідерських ініціатив, здатності успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі.

ІІ. Пояснювальна записка

Загальні засади.

Олександрівський заклад загальної середньої освіти І-ІІ ступенів Семенівської міської ради Чернігівської області.

I. Форма власності: комунальна

II. Підпорядкування: Семенівська міська рада Чернігівської області

III. Режим роботи навчального закладу: п'ятиденний.

Мова навчання: українська.

У 2021-2022 навчальному році у закладі сформовано 4 класи.

Наповнюваність класів

І ступінь: 13учнів;

ІІ ступінь: 20 учнів;

Початок занять – о 8.30 год.

Тривалість уроків та перерв у початковій, основній та старшій школах

відповідно до Закону України «Про освіту» від28.09.2017 №2145-VІІІ., Закону України «Про повну загальну середню освіту».

Гранична наповнюваність класіввстановлюється відповідно до Закону України „Про освіту” та Закону України «Про повну загальну середню освіту».

Середня наповнюваність 1 – 4 класів –6,5 учні.

Середня наповнюваність 5 – 9 класів – 5 учні.

Мережа класів та учнів

Початкова школа

Навчальні плани школи І ступеня складені на основі:

· для 1-2-х класів - за Типовою освітньою програмою для закладів загальної середньої освіти під керівництвом О.Я. Савченко, затвердженою наказом Міністерства освіти і науки України від 08.10.2019 №1272;

· для 3-4-х класів - за Типовою освітньою програмою для закладів загальної середньої освіти під керівництвом О.Я. Савченко, затвердженою наказом Міністерства освіти і науки України від 08.10.2019 №1273;

Загальний обсяг навчального навантаження та орієнтовна тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін.

Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 1-4-х класів закладів загальної середньої освіти складає 3500 годин/навчальний рік: для 1-х класів – 805 годин, для 2-х класів – 875 годин/навчальний рік, для 3-х класів – 910 годин/навчальний рік, для 4-х класів – 910годин/навчальний рік

Вивчення освітніх галузей – мови і літератури (українська мова (1 – 4 кл.), англійська мова (1 – 4 кл.), математична (1 – 4 кл.), «Я досліджую світ» (1-4 клас, мистецька – мистецтво:образотворче мистецтво (1 – 4 кл.) мистецтво:музичне мистецтво (1 – 4 кл.), технологічна (1 – 4 класи). фізкультурна (1 – 4 класи), суспільствознавство (3 – 4 кл.).

Мистецька освітня галузь реалізується через інтегровані предмети вивчення за окремими видами мистецтва: «Музичне мистецтво», «Образотворче мистецтво», де відбувається реалізація упродовж циклу навчання всіх очікуваних результатів галузі.

За рахунок годин варіативної частини навчального плану у початковій школі введено :

Додаткова година на вивчення української мови – 1-ші класи по 1 год;

Основна школа

Навчальні плани школи ІІ ступеня складені на основі Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 № 405 за п’ятиденним робочим тижнем.

5-7 класи – таблиця 1 до Типової освітньої програми з навчанням українською мовою. (Додаток 4)

8-9 класи – таблиця 12 до Типової освітньої програми з навчанням українською мовою. (Додаток 5)

Загальний обсяг навчального навантаження та орієнтовна тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін. Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 5-9-х класів закладів загальної середньої освіти складає 5845 годин/навчальний рік: для 5-х класів – 1050 годин/навчальний рік, для 6-х класів – 1155 годин/навчальний рік, для 7-х класів – 1172,5годин/навчальний рік, для 8-х класів – 1207,5 годин/навчальний рік,для 9-х класів – 1260 годин/навчальний рік.

Освітня галузь «Мистецтво» у 5-7 класах реалізується навчальними предметами «Образотворче мистецтво» і «Музичне мистецтво», а у 8-9-х класах як інтегрований курс «Мистецтво».

Структура 2021/2022 навчального року

1. Початок та закінчення навчального року.

Відповідно до статті 10 Закону України «Про загальну середню освіту» 2021/2022 навчальний рік розпочнеться 01 вересня 2021 року у День знань і закінчиться не пізніше 1 липня 2022 року.

2. Поділ на семестри.

Навчальні заняття для учнів 1-9 класів організовуються за семестровою системою:

І семестр – з 01 вересня по 24 грудня 2021 року,

ІІ семестр – з 11 січня по 27 травня 2022 року.

3. Проведення канікул.

Впродовж навчального року для учнів 1-11 класів проводяться канікули:

-осінні - з 25 по 31 жовтня 2021 року;

- зимові - з 25 грудня по 10 січня 2022 року;

- весняні - з 28 березня по 01 квітня 2022 року.

Критерії оцінювання здобувачів освіти

У закладі визначено чотири рівні навчальних досягнень: початковий, середній, достатній і високий.

Відповідно до Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів в системі загальної середньої освіти в загальнодидактичному плані ці рівні визначаються за такими характеристиками :

І рівень – початковий (1–3 бали). Відповідь учня фрагментарна, характеризується початковими уявленнями про предмет вивчення. Вміння несформовані, рівень самостійності навчальної діяльності низький.

ІІ рівень – середній ( 4–6 балів). Знання неповні, поверхові. Учень відтворює основний навчальний матеріал, але недостатньо осмислено, не вміє самостійно аналізувати, робити висновки. Здатний розв′язувати завдання за зразком. Володіє елементарними вміннями навчальної діяльності.

ІІІ рівень – достатній ( 7–9 балів). Учень знає істотні ознаки понять, явищ, зв′язки між ними, а також самостійно застосовує знання в стандартних ситуаціях, володіє розумовими операціями (аналізом, синтезом, абстрагуванням, узагальненням тощо), вміє робити висновки, виправляти допущені помилки. Відповідь учня повна, правильна, логічна, обгрунтована, проте без елементів власних суджень. Він здатний самостійно здійснювати основні види навчальної діяльності.

ІV рівень - високий ( 10–12 балів). Знання учня є глибокими, міцними, системними; учень вміє застосовувати їх для виконання творчих завдань. Його навчальна діяльність позначена вмінням самостійно оцінювати навчальні ситуації, явища, факти, виявляти і відстоювати власну позицію.

Застосування цих критеріїв дозволяє оцінити навчальні досягнення учнів 5-9 класів у вигляді кількісного показника – кількості балів за 12-бальною шкалою оцінювання.

Оцінювання результатів навчання учнів 1-4 класів НУШ відбувається в умовах особистісно зорієнтованого і компетентнісного навчання.

Результати оцінювання особистісних надбань учнів у 1-4 класах виражаються вербальною оцінкою, об’єктивних результатів навчання у 1-2 класах – вербальною оцінкою, у 3-4 класах –вербальною оцінкою за рішенням педагогічної ради закладу.

Оцінка є конфіденційною інформацією, доступною лише для учня/учениці та його/її батьків (або осіб, що їх замінюють).

Відповідно до Державного стандарту початкової освіти, отримання даних, їх аналіз та формулювання суджень про результати навчання учнів здійснюють у процесі:

· формувального оцінювання, мета якого – відстеження особистісного розвитку учнів й опанування навчального досвіду;

· підсумкового оцінювання, мета якого – співвіднести навчальні досягнення учнів з обов'язковими/очікуваними результатами навчання, визначеними Держстандартом або освітньою програмою.

Формувальне оцінювання розпочинається з перших днів навчання у закладі і триває постійно. Для ефективності формувального оцінювання рекомендовано дотримуватись алгоритму діяльності вчителя під час його організації:

1. формулювання об'єктивних і зрозумілих для учнів навчальних цілей;

2. визначення разом з учнями критеріїв оцінювання;

3. формування суб'єктної позиції учнів у процесі оцінювання;

4. створення умов для формування вміння учнів аналізувати власну навчальну діяльність (рефлексія);

5. коригування спільно з учнями підходів до навчання з урахуванням результатів оцінювання.

Об'єктом підсумкового оцінювання є результати навчання учнів за рік. Під час такого оцінювання зіставляються навчальні досягнення учнів з очікуваними результатами навчання.

Основою для підсумкового оцінювання можуть бути результати виконання тематичних діагностувальних робіт, записи оцінювальних суджень про результати навчання, зафіксовані на носіях зворотного зв’язку з батьками, спостереження вчителя у процесі формувального оцінювання. Підсумкова оцінка за рік визначається з урахуванням динаміки досягнення того чи іншого результату навчання.

Програмне забезпечення варіативного компоненту

ПОЧАТКОВА ШКОЛА

1 клас .

2 клас .

3 - 4 клас .

5 клас

7 клас

8 клас

9 клас